Недійсне звільнення через невиконання вимог до виконання роботи

Останньою групою причин для звільнення, коли роботодавець може дати працівникові звільнення, є причини (звільнення), що пов'язані зі стороною працівника. Спочатку ми розглянемо так звані об'єктивні причини зі сторони працівника, серед яких є, зокрема, невиконання передумов або вимог до роботи. У наступному матеріалі ми розглянемо незадовільні робочі результати працівника. Це поширені випадки недійсного звільнення з боку роботодавця.

Роботодавець може припинити трудові відносини з працівником, якщо без вини роботодавця виникає одна з наступних ситуацій:

  1. Працівник не відповідає передумовам, визначеним законодавством для його роботи

Передумови для роботи

Передумови – це загальні вимоги до працівника, які він повинен виконати. Передумови визначені законом і роботодавець не може їх встановлювати самостійно. Вони стосуються всіх працівників у всіх роботодавців – єдиним критерієм є вид роботи. Це можуть бути, наприклад, дійсні водійські права для водія або спеціалізація чи освіта, наприклад, адвокат має успішно скласти адвокатський іспит і бути зареєстрованим в реєстрі адвокатів.

Невиконання передумов

Якщо працівник не відповідає передумовам, роботодавець може дати йому звільнення (воно буде недійсним, якщо працівник виконує ці вимоги). Роботодавець не зобов'язаний попереджати працівника або надавати йому термін для усунення недоліків. Навіть якщо передумови для виконання роботи змінюються під час трудових відносин, роботодавець може вирішити звільнити працівника.

Роботодавець може звільнити працівника в будь-який момент, коли невиконання передумов триває. Це може тривати довше, ніж роботодавець прийме рішення про звільнення. Причина звільнення повинна бути актуальною на момент подачі заяви про звільнення.

Якщо працівник виконує кілька видів роботи на основі трудового договору, роботодавець не може дати йому звільнення, якщо він перестав виконувати передумови лише для одного з кількох видів роботи.

  1. Працівник не відповідає вимогам для належного виконання своєї роботи, встановленим роботодавцем

Роботодавець може визначити вимоги до працівника. Вимоги роботодавця мають стосуватися належного виконання роботи працівником і не повинні бути дискримінаційними щодо оцінки інших працівників.

Роботодавець має право вирішувати, які вимоги має виконувати працівник, який виконує конкретну роботу. Це може стосуватися, зокрема, професійної придатності, мовних здібностей або специфічних навичок, таких як здатність до організації чи вимоги до певного стилю поведінки, вигляду, одягу тощо.

Роботодавець не може змінювати вимоги до належного виконання роботи залежно від того, хто виконує цю роботу. Вимоги мають бути однаковими для кожного виду роботи, який працівник виконує для роботодавця. Якщо працівник не відповідає вимогам роботодавця, він може припинити трудовий договір через звільнення.

Обґрунтованість вимог

Вимоги роботодавця мають бути обґрунтованими. Це вимоги, необхідні для належного виконання роботи, і не повинні суперечити моральним нормам. Вони не можуть бути незначними.

Вимоги роботодавець може визначити або прямо в трудовому договорі, або в внутрішньому нормативному акті. Вони можуть бути частиною звичайних наказів керівника. Це можуть бути вимоги, які загальновідомі для виконання конкретної роботи.

Зміна вимог для виконання роботи

Роботодавець може змінювати вимоги й у процесі виконання трудового договору. Таку зміну він повинен належним чином обґрунтувати. Зміна вимог зазвичай відбувається тоді, коли поточні вимоги не призводять до належних робочих результатів.

При зміні вимог роботодавець може звільнити працівника без надання розумного терміну для додаткового виконання нових вимог.

При оцінці дійсності звільнення суд вирішує справу на основі свого розсуду. Суд, зокрема, оцінює доцільність і обґрунтованість вимог і чи сталося їх невиконання без вини роботодавця. Для суду не має значення, як вимоги оцінив роботодавець. Якщо вимоги роботодавця будуть непомірними, суд визнає звільнення недійсним.

Знайте свої права працівника

У статті ми розглянули невиконання передумов і вимог до роботи. Передумови визначені законом і застосовуються до всіх працівників, які виконують однакову роботу. Вимоги визначає сам роботодавець. У разі суперечок суд оцінює доцільність вимог самостійно, не обмежуючись обґрунтуванням роботодавця. У наступному матеріалі ми розглянемо незадовільні робочі результати.

Потрібна допомога? Звертайтеся до нас, ми вам допоможемо.

Не розумієтеся в джунглях трудових відносин?

Слідкуйте за нами також у соціальних мережах Instagram, Facebook ,LinkedIn,, де ми ділимося порадами, корисною інформацією та новинами зі світу трудового права просто і зрозуміло. І не соромтеся писати нам у будь-який час.

Недійсне звільнення через невиконання вимог до виконання роботи

Ми оцінимо вашу справу безкоштовно

Зараз ми заповнимо коротку анкету, запропонуємо вам відповісти на кілька запитань і попросимо вас надати підтверджуючі документи.

Введіть свою електронну адресу

Інші цікаві пости з цього розділу

Максимальна компенсація за виробничу травму

Максимальна компенсація за виробничу травму

Виробнича травма є серйозним втручанням у здоров’я працівника та часто обмежує або унеможливлює виконання роботи на користь роботодавця. Як негативний наслідок виконання службових обов’язків працівник має право на компенсацію відповідно до закону. У цьому дописі ви дізнаєтеся, якою є максимальна компенсація за виробничу травму та на яких підставах вона розраховується.

Запис про виробничу травму

Запис про виробничу травму

Про кожну серйозну виробничу травму, відповідно до закону, має бути складений запис. Це обов’язок роботодавця створювати та зберігати документацію про виробничі травми, що сталися на його робочих місцях. Запис про виробничу травму обов’язково складається роботодавцем у разі, якщо травма спричинила непрацездатність працівника тривалістю понад три дні та/або призвела до смерті працівника. Запис про виробничу травму також є частиною так званої Книги травм, яка містить повний облік усіх виробничих травм працівників у роботодавця.

Що не є виробничою травмою?

Що не є виробничою травмою?

Професійна травма — це вплив на здоров’я працівника, що виник короткочасним і раптовим дією зовнішньої сили у зв'язку з виконанням роботи для роботодавця. Щоб це вважалося професійною травмою, повинні бути виконані всі вимоги, які визначає закон (трудовий кодекс). Таким чином, все інше, що не відповідає цим обов'язковим вимогам, не буде вважатися професійною травмою.

Виплата вихідної допомоги при виробничій травмі

Виплата вихідної допомоги при виробничій травмі

Один із законних вимог працівника у разі виробничої травми, які можуть бути застосовані, — це право на вихідну допомогу. Не кожна виробнича травма дає право на вихідну допомогу. Однак, якщо внаслідок виробничої травми настає такий вплив на здоров’я працівника, що він більше не може виконувати свою попередню роботу, може виникнути необхідність припинення трудових відносин та відповідне право на вихідну допомогу.

Pravo zamestnance

Jindrisska 907/10
110 00, Прага

Не пропустіть нічого важливого

Підпишіться на нашу розсилку