Захист працівника та його межі

Працівник за законом є слабшою стороною в договорі. Трудове право характеризується вираженою захистом прав працівника у відносинах з роботодавцями. Теоретично працівник повинен бути сильнішою стороною в конфлікті. Однак на практиці цей концепт стикається з великою кількістю проблем, які ми зараз коротко розглянемо в цьому дописі.

Де закріплено захист працівника?
Правова основа захисту працівника міститься в чеському, а також європейському законодавстві. Основне джерело можна знайти в регулюванні трудового кодексу. Принципово, при захисті прав працівника можна покладатися на такі рівні:

1. Забезпечення мінімального стандарту. Роботодавець у відносинах з працівником не може відступати від мінімальних стандартів, які встановлює трудовий кодекс (наприклад, не можна працювати під час тимчасової непрацездатності, не можна заздалегідь відмовлятися від компенсації заробітної плати тощо).

2. Тлумачення права в першу чергу на користь працівника. При тлумаченні прав та обов'язків працівника завжди використовується інтерпретація, яка є більш вигідною для працівника.

3. Суворий підхід до роботодавця. Трудовий кодекс вводить дуже суворий режим для реалізації деяких прав роботодавця. Хоча роботодавець може звільнити працівника без зазначення причин, звільнення може бути здійснене лише за законодавчо визначеними підставами. Якщо роботодавець не виконує своїх обов'язків згідно з законом, працівник може оскаржити звільнення в суді.

На що натрапляє захист працівника на практиці?

1. Працівникам бракує ключових знань. Працівник часто не орієнтується у складній мережі правових норм. Правильне застосування прав працівника часто натрапляє на брак ключової інформації, яку працівник не може отримати без допомоги спеціаліста. Навіть якщо працівник правий, він може не усвідомлювати цього, що призводить до втрати переваг свого правового статусу.

2. Працівник не має надійного партнера. Працівникам часто бракує стабільного партнера, до якого вони могли б звернутися у разі проблеми. На відміну від роботодавців, працівники зазвичай не вирішують юридичні проблеми. Коли виникають труднощі, вони часто не знають, куди звернутися.

3. Працівникам часто бракує сил. Побоювання невдачі у справі часто є перешкодою, через яку працівники врешті-решт не домагаються своїх вимог. Важливим фактором є слабше економічне становище працівника у порівнянні з колишнім роботодавцем. Працівник часто не має достатніх ресурсів для ведення судових справ, тому вирішує краще відступити.

4. Брак досвіду. Роботодавці на практиці часто стикаються з багатьма юридичними проблемами, пов’язаними з трудовими відносинами. Тому вони зазвичай готові до можливих конфліктів з працівниками, використовуючи раніше набуті знання у своїх інтересах. Це може призвести до ускладнення або повної втрати вимог працівника.

Що порадити?
Не бійтеся захищати свої права. Працівник не є лише знаряддям для використання в руках роботодавця. Якщо ви опинилися у скрутному становищі, знайдіть юридичного партнера, який допоможе вам знайти рішення.

Не покладайтеся на обіцянки роботодавця. Активно шукайте юридичну допомогу від тих, хто має свої інтереси там, де є і ваші.

Не знаєте, як орієнтуватися у джунглях трудових відносин?
Слідкуйте за нами також у соціальних мережах  Instagram, Facebook, LinkedIn, де ми ділимося порадами, корисною інформацією та новинами зі світу трудового права зрозуміло і доступно. І не соромтеся писати нам у будь-який час.